11 сучасних міфів про контент-маркетинг

19.10.2015

11 міфів про контент-маркетинг

Контент-маркетинг – дивовижний напрямок, про який так багато говорять і пишуть, обіцяючи довгострокові перспективи бізнесу. Насправді лише 38% компаній отримують результат від контент-маркетингу. Про те, як не потрапити до тих, кому пощастило менше і хотілося б поговорити. Так би мовити, розвіяти деякі міфи про цей чудотворний напрямок.

Міф №1. Писати якнайбільше

Писати якнайбільше

Адже ви розумієте, що писати можна скільки завгодно багато. Але якщо ваші твори в інтернеті ніхто не зможе знайти, то ваша праця виявиться марною. Не потрібно наголошувати на кількості написаного матеріалу, потрібно розширювати канали дистрибуції. При цьому доповнюватимуть їх джерелами ззовні, групами в соцмережах, сторонніми сайтами.

Міф №2. Контент-маркетинг потрібно віддати до аутсорсу

Не можна все без огляду віддавати аутсорсинговим компаніям (виконавцям). Ви помиляєтеся, якщо вважаєте, що фрілансери чи маркетологи в агентствах краще розуміються на внутрішніх процесах вашої компанії, ніж ви самі. Як показує практика, спроби дистанціюватися від процесу не призводять до позитивного результату.

Оптимальний варіант, коли ідеї та технічні завдання складає СЕО-шник. Він у цьому випадку є основним носієм цінної інформації про компанію. У маленьких фірмах може зробити маркетолог. Великі компанії весь процес передають відділу маркетингу на чолі зі своїм шефом.

Міф №3. Спочатку компанія, тільки потім створення контенту

Спочатку компанія, тільки потім створення контенту

Контент необхідно створювати задовго до створення продукту. Тут головне заздалегідь підігрівати публіку, готуючи появи нового продукту. Як правильно, народ не готовий до того, що ви збираєтеся їм запропонувати. Тому вам тільки доведеться розповісти про продукт, пояснити його цінність і довести, що це саме те, що їм потрібне.

Міф №4. Не можна виміряти ефективність контенту

Таке твердження було популярним серед маркетологів 5-7 років тому. Тоді маркетингові агенції обіцяли 2 речі:

  • Виростуть вторинні метрики (реакції, кількість передплатників).
  • Збільшаться суб'єктивні параметри.

Насправді ні перше, ні друге не має жодного відношення до реального бізнесу. Але так само, як і SEO, публікації та контент можна виміряти. В даному випадку витрати - це людиногодинник, а результати можна відстежити за допомогою UTM-міток. Таким чином, можна підрахувати кількість отриманих лідів з каналу і подивитися їх шлях по вирві.

Міф №5. Велика кількість реакцій свідчить про показник контенту

Яким би відмінним не був контент, продажі і продажі будуть показником якості.

Міф №6. Потрібно вигадувати ідеї для контенту

Ідея

Мабуть, найкумедніший міф. Здебільшого люди не можуть генерувати знання. Найчастіше вони працюють із фактами, створеними кимось, і завдяки їм генерують інформацію. І нічого ганебного в цьому немає. Це логічніше, ніж висмоктувати із пальця теми для публікацій. Найкраще:

  • Стежити за трендами, відбирати теми, які набирають популярності. Для цього можна скористатися сервісами Сontent Сuration, Google Trends.
  • Використовуйте кілька джерел, роблячи свій унікальний матеріал.

Найефективніше працює класична стратегія, яка говорить:

  • 30-40% - матеріали з власних досліджень, інфоприводи компаній.
  • 60-70% - грамотно запозичена інформація з достовірних джерел, так би мовити, у експертів індустрії, але у вашій фірмовій обгортці.

Міф №7. Контент-маркетинг не вимагає вкладень

Соціальні мережі, пошукове просування, контент тощо – далеко не безкоштовні заходи. Плюс до всього, спочатку доведеться шукати і навчати людей, розробляти ефективний контент-план, шукати відповідні канали дистрибуції, налагоджувати контакти з паблішерами і журналістами. Тому, потрібно бути готовим до того, що витрати спочатку будуть істотними.

Віддача від роботи не змусить себе довго чекати. Чим наполегливіше ви працюватимете, тим більшим буде ефект. Вже за рік органічно трафік зросте до 30% як мінімум. Про вас писатимуть, вас обговорюватимуть у мережі, але вже без зусиль з вашого боку. В результаті вартість залучення клієнта зменшиться.

Міф №8. Для роботи з контент-маркетингом можна наймати студентів

Статистика свідчить, що вартість залучення клієнта за допомогою inbound-каналів менша на 61%, ніж інші. Не слід забувати, що це лише статистка. За цією цифрою приховані як вдалі кампанії, і невдалі. Контент-маркетолог має вміти лавірувати на стику маркетингу, копірайтингу, журналістики та дизайну. Результат виявиться сумним у разі, якщо ваші кадри не мають вищеописаних здібностей.

Міф №9. Матеріали мають бути об'ємні та цікаві

Саме тут справедливе твердження, «розмір не має значення». Тут не має значення творчість і наскільки великим буде текст, тут важливі продажі та ліди. Видавайте текст часто й потроху, і те, що зараз цікаве для клієнта.

Кількість текстового контенту в мережі настільки велика, що люди все більше сприймають його як інформаційний шум. Вони не вчитуються, а «біжать» очима по тексту, чіпляючись за заголовки, картинки, виділення та інші вербальні елементи. Саме тому інфографіка має більше шансів бути переглянутою до кінця, ніж простирадло текстового контенту.

Міф №10. Для дистрибуції контенту ефективний блогінг

Блогінг

Розповсюдження контенту за допомогою блогінгу йде в історію. Власні блоги на сайтах – це вже не канал дистрибуції, а скоріше основа для створення контенту.

Міф №11. Останнє слово у виборі контенту за користувачем

Твердження, що людина сама вибирає, що їй читати, незабаром також стане міфом. Дедалі вагомішими стають інтереси референтної групи. Також мають значення рекомендаційні алгоритми. В основі лежить 3 тренди:

  • Більше половини користувачів цікавляться контентом у соціальних мережах. Відповідно, найчастіше вони «споживають» те, що обрано та схвалено їхньою референтною групою (колеги, друзі).
  • Соціальні реакції – індикатор ПС. Вже кілька років головним індикатором позицій у ПС – соціальні реакції. Тобто. якщо той чи інший контент схвалила більша аудиторія, він обов'язково з'явиться на перших рядках у видачі.
  • Персоналізація/рекомендації. Останнім часом можна дедалі частіше побачити ті чи інші види персоналізації. На сторінках власних облікових записів можна побачити людей схожих за інтересами або інтересів людей схожих з нашими. Відповідно ми опиняємось у петлі інтересів (Filter Bubble).

Останнє в нашому блозі

Інтернет маркетинг
04.11.2019