Як поєднувати шрифти
На цей рахунок вже багато сказано, і багато з сказаного заслуговує на увагу. Але все-таки для початку варто було б запитати: навіщо поєднувати різні гарнітури? Як показує практика, можна обходитись одним накресленням і домагатися переконливої друкарні.
Існує усталена думка, що використовувати різні шрифти необхідно хоча б для декоративного збагачення текстового матеріалу. Але це швидше поверхове судження і результатів, що стоять, такий підхід не принесе. А от якщо поєднанням гарнітур домагатися виявлення внутрішньої структури інформації, то це заняття значно благородніше. І маючи таку позицію, можна впевнено відповісти: поєднувати шрифти потрібно, якщо це викликано логікою інформації, а якщо поєднання ні чим не виправдане, його краще уникати.
Наступне питання – як поєднувати? І це залежить від структури матеріалу. Він може вимагати контрастних відносин у шрифті, наприклад: масивний активний заголовок та лояльний оповідальний текст, або ж нюансні відносини для легкого акцентування, виділення цитати курсивом.
Але щоб якось систематизувати цей підхід, пропонується позначення кількох принципів, якими можна охарактеризувати шрифти. А далі вже можна виходити з параметрів шрифтів, поєднувати їх за схожими якостями, або ж на основі розмаїття.
Конструкція та логіка побудови букв
Динамічність та статичність
Ступінь розмаїття
Пропорції
Насиченість
Тут необхідно звертати увагу на форму знаків: це буде геометричний шрифт або рукописний. У багатьох рекомендаціях пишуть про гармонійне поєднання шрифтів того самого автора. І це правда, тому що логіка побудови у шрифтах зберігатиметься.
Шрифти можна розділити на ці дві групи, причому незалежно від того чи це буде гротеск чи антиква. Поєднання знову ж таки можна будувати на контрасті статики та динаміки, або ж на нюансі.
Це ставлення основного штриха до додаткового.
Це відношення висоти і ширини знака, відношення великих і малих, а також виносних елементів. Часто рекомендують поєднувати шрифти за схожими пропорціями. Але, як ми вже знаємо, це не єдиний варіант.
Це те, що ще називають жирністю. Відношення товщини штриха до висоти та ширини знака.
Тепер можна узагальнити сказане. Шрифти можна поєднувати за їх характеристиками або на контрасті, або на нюансі, але весь час пам'ятати про внутрішню структуру тексту. І вибирати той спосіб, який найбільше доцільно використати. Ну і звичайно, найголовніше у цьому процесі – це досвід та практика.