Блог

Нещодавно Google представив свій власний формат зображень – новий формат називається WebP.

WebP має багато спільного з JPEG. Як і JPEG, новий формат призначений для відображення фотографій на веб-сторінках і, як і JPEG, фотографії у форматі WebP стискаються з використанням технології втрат - чим більше стискаєш фото, тим нижча його якість.

Google запевняє, що зображення у форматі WebP без видимої втрати якості будуть на 39,8% легшими, ніж аналогічні зображення у форматі JPEG. Новий формат тестували протягом останніх кількох місяців, обробивши загалом близько мільйона зображень з Веб — найчастіше у форматі JPEG, але також і певну кількість PNG та GIF. Є ймовірність, що різниця з JPEG в 39% ваги картинки не є межею для розробників і вони впевнені, що якщо спочатку використовувати зображення не стиснуті, то результати будуть ще кращими.

WebP використовує технологію інтелектуального кодування для кодування зображень. Така сама технологія використовується і у відеокодеку VP8 для стискання ключових кадрів відео. Інтелектуальне кодування використовує значення в сусідніх блоках пікселів, щоб спрогнозувати значення в блоці і потім кодує лише відмінність (залишок) між фактичними значеннями та прогнозом. Залишки зазвичай містять багато нульових значень, які можуть бути стиснуті набагато ефективніше. Потім залишкові дані перетворюються і кодуються як завжди. WebP також використовує змінні розміри блоку.

На даний момент є тільки перший реліз формату і окрім звичайної роботи над покращеннями розробляється патч для Webkit, щоб забезпечити нативну підтримку нового формату в браузері Chrome.

WebP в даний час перебуває в стадії Developer Preview і, відповідно, не підтримується популярними браузерами, виробниками різних пристроїв або програмного забезпечення, в яких ми зазвичай користуємося форматом JPEG - Photoshop або Iphoto. Безсумнівно, що Google скоро вбудує формат у свій браузер Chrome і Picassa Photo, але потрібна підтримка кожного ключового гравця у сфері браузерів, програмних та апаратних засобів обробки фотографій, щоб це мало хоч якийсь сенс. Так що прямо зараз WebP не є серйозною проблемою для JPEG. Хоча у майбутньому все можливо.

Зображення — більша частина (за вагою) корисної інформації на веб-сторінці і якщо сторінка повільно вантажиться, то найчастіше це саме через фотографії. Загалом у галузі намагалися вирішити проблему швидкості завантаження сторінок і це питання стало ще гострішим з початком буму на ринку мобільних технологій, мобільного Інтернету та розчарування у можливостях стільникових мереж у питаннях передачі графічних даних.

Але так як новий формат зображень є відкритою технологією і заснований на технологічних розробках, з якими в Інтернеті вже більш-менш знайомі, то все ж таки тут висока ймовірність світлого майбутнього для нього. Першим кроком буде підтримка в Google Chrome, далі стоїть питання про отримання схвалення від Mozilla, Opera, Apple і Microsoft, щоб включити формат у їхні браузери. З огляду на те, що більшість цих компаній відразу були готові прийняти відеоформат WebM, то й зараз особливих проблем виникнути не повинно.

Консорціум Всесвітньої мережі (W3C) провів перші офіційні тести браузерів на відповідність стандартам HTML5. З'ясувалося, що найкраще з підтримкою нових стандартів справляються в компанії Microsoft. Були проведені тести, в яких взяли участь браузери Google Chrome (7.0.517.41 beta), Firefox 4 (Beta 6), Opera 10.60 та Safari 5 (5.0.7533.16), а також остання попередня демонстрація платформи Internet Explorer 9. IE9 відмінно показав себе в п'яти групах тестів із семи (100% результат) і добре — у двох. Інші браузери впоралися з тестами гірше.

Щоправда, є деяке зауваження: тести поки що охоплюють далеко не всі специфікації стандарту HTML5. Тому ще невідомо, як поведуться ті самі браузери в відсутніх категоріях.

Деяке уявлення про те, якою є реальна картина в галузі відповідності HTML5, дають незалежні тести html5test. Той самий Internet Explorer Platform Preview 6 набирає в них лише 106 очок з 300 (плюс 5 бонусів), у той час як, наприклад, бета Google Chrome 7 вибиває вже 231 очко та 12 бонусів. Зауважимо, що якраз у категоріях, які поки що відсутні в тестах W3C, у IE дуже слабкі показники.

Не можна не відзначити, що команда розробників IE працює не покладаючи рук: тому бета-версія IE9 справляє несподівано приємні враження.

Загалом у розпорядженні 6 різних тегів для вставки заголовків - h1, h2, h3, h4, h5, h6 (h скорочене від англ. heading - заголовок). Кожен із них має певну вагу (важливість): h1 — має найбільшу важливість, h6 — найменшу. А ось як ці заголовки правильно використовувати – одна з найспірніших тем. Тепер спробуємо розібратися у деяких спірних моментах.

Компанія Microsoft, яка тривалий час намагалася вивести в Інтернет Silverlight, вирішила витрачати на цей напрямок менше сил, і більше зосередитися на підтримці HTML5.

Президент відділу серверного бізнесу Microsoft, Боб Мугліа (Bob Muglia), нещодавно підтвердив, що в компанії відбувається глобальна переоцінка, і вона уникає розвитку Silverlight, до більш повної підтримки HTML5.

Silverlight був однією з важливих інтернет-технологій для Microsoft, проте компанія вирішила, що потрібен більш універсальний і крос-платформний стандарт, наприклад, такий, як HTML5. Silverlight, як і раніше, можна буде використовувати на Mac, і з невеликими трюками на Linux, однак компанія хоче спиратися на більш універсальний стандарт, який можна буде використовувати на тому ж iPad, iPhone, а поки що це можливо тільки для HTML5.

В принципі, цього і слід очікувати, особливо після того, як компанія оголосила про те, що Internet Explorer 9 підтримуватиме всі останні можливості HTML5.

У вересні 2010 року частка Google на світовому інтернет-трафіку зросла до 6,4%, що можна вважати рекордним значенням. Залишився лише один провайдер, якого Google не змогли оминути. У січні компанія мала 5% світового трафіку. З урахуванням зростання інтернету на 40-45% їхній загальний трафік збільшився приблизно на 80% всього за дев'ять місяців. Примітно, що при цьому інфраструктура компанії при величезному напливі відвідувачів працює майже без збоїв. Інформація отримана за результатами вимірів на маршрутизаторах 110+ISP у всьому світі, які постачають дані до системи ATLAS (величезна система моніторингу інтернету). У статистиці не враховувалося постачання трафіку за піринговими угодами з ISP нижнього рівня. Якщо врахувати використання Google Global Cache, то на думку фахівців Arbor Networks частка Google становить близько 8-12%. Google вже уклали угоди з 70% усіх світових провайдерів (рік тому – з 60%). Лише кілька операторів не поставили у себе сервери з кешем Google. Це Tier 1 і деякі національні (через державні заборони). Можна з вірністю сказати, що Google вже контролює значну частину інтернету та інтенсивно проникає у мережну інфраструктуру.